Брязкання зброєю та інформаційна істерика

Вже більше тижня соціальними мережами ширяться відео, на яких військова техніка РФ без розпізнавальних знаків направляється в бік кордону з Україною.

Журналіст Наразі.Медіа Олег Хіора зазирнув по той бік безглуздя (у російські новини)  та дізнався, як Кремль виправдовує стягування військ на кордон з Україною. Спойлер – в усьому винні: кровожерливий Київ, кривава хунта та нацист-Зеленський.

«…а у псковского дєсанта – ні таблічкі, ні гроба»    

У 2014 році «Псковський десант» «заблукав» на теренах Донбасу. Тоді ж російський підрозділ зазнав серйозних втрат та потрапив у полон до українських бійців.  Але, виявляється, псковські десантники знову набралися наглості та сил та поїхав в бік Криму. Про це інформують розслідувачі з Conflict Intelligence Team.

Крім десантників до кордону України також направляються мотострілки з Юрги, Кемеровської області, про що свідчать дані розслідувачів. «Користувач Твіттера @GirkinGirkin опублікував відео, де на залізничних платформах стоять танки Т-72Б3. На відео також видно номер однієї з платформ. Перевіривши його за допомогою сервісу gdevagon, ми встановили, що платформа рухається з Юрги Кемеровської області на залізничну станцію Маслівка в прикордонній Воронезької області».

Всього станом на 30 березня вздовж державного кордону України знаходиться 28 батальйонних тактичних груп Збройних сил Російської Федерації. Про це у свєму звіті зазначав головнокомандувач Збройних сил України Руслан Хомчак.

Росіяни прикриваються навчаннями та заявляють, що в середині своєї країни можуть робити що хочуть. Навіть президент США Джо Байден вже сказав, що всіляко готовий допомагати Україні, якщо росіяни надумаються знову погратися в «іхтамнєтов». Від редакції ж хочемо додати, що в Україну йде весна, скоро забуяє зелень, почнуться земельні роботи, а російські окупанти можуть стати чудовим добривом для українського чернозему.  

Що там у росЗМІ?

Прокремлівські видання недвозначно натякають, що «Київ знов хоче жертв». Проте, в деяких ситуаціях в путінських інформаційників виникають сумніви. Так от Газета.Ру пише:

“«Україну не спитають»: чи почнеться нова війна в Донбасі»“. Певно натякаючи, що Росія і сама може почати активну фазу бойових дій, а Україна не самостійна і не може нічого вирішувати без більш сильних та незалежних держав. Тут відпрацьовується класичний російський наратив «Україна – фейл стейт». Окрім того, ніхто не відміняв методички доктора Геббельса, якими люблять користуватися проагандисти з росЗМІ. І,власне, такі заголовки – це ніщо інше, як пропагандистський прийом під назвою: «перемога не минуча». Але не забуваймо, що це лише метод, а реальність для російської армії і обивателя може бути зовсім іншою.

Інше відверто пропагандистське видання «Московський комсомолець» пише: «Секретний план Зеленського: навіщо Україні нова війна на Донбасі».  У статті, яка написана по кремлівським темникам йдеться про те, що Зеленський, цитуємо: «зненацька забажав «маленької, але переможної війни».  Українцям це читати дуже смішно, тому що нашого преЗедента, хто тільки не звинувачував у тому, що він займається війною не належним чином. І,навіть, навпаки робить все, що можна аби її припинити. Проте всі прекрасно розуміють, що це не залежить від нього.

Путінські комсомольці вживають цікаве словосполучення, мовляв Зеленському необхідна «маленька але переможна війна». Проте саме це висловлювання політологи та експерти використовують відносно методів ведення воєнних дій самою Росією, як це було в Грузії в 2008 році.

«Комсомольці» не вигадали нічого кращого, ніж використати старий добрий наратив, про те, що реальна влада в Україні належіть не українцям та президенту Зеленському.

Цитата: «Посольство США в Києві на вулиці Ігоря Сікорського – не просто паралельний центр влади на Україні. Це центр влади, який за ступенем свого реального впливу значно перевищує адміністрацію президента Зеленського на Банковій вулиці».

Низькоякісні «експерти» з видання «Эксперт. Ру» пишуть про те, що немає жодних геополітичних підстав для війни між Росією та Україною, «але коли українська держава славилася логікою?».

Проте їхні логічні та аналітичні здібності, як ми бачимо, не в кращій кондиції. Для пропаганди – як раз. Московські експерти, наприклад, замовчують логіку геополітики, коли пишуть про неї.

Саме з геополітичних причин Росія віками намагалася контролювати Україну, аби зберегти свої західні кордони. Так само і сьогодні Росії вкрай невигідно, аби Україна вступила в НАТО, тому що тоді найпотужніша військова машина буде за 500 км від Москви. Але поки Україна знаходиться у стані війни та дестабілізована зсередини, саме завдяки діям Росії та її агентів Україна ніколи не потрапить в НАТО та ЄС. Для війни немає геополітичних підстав? Виходить, що є,  і дуже серйозні, саме тому ледь не з 10 тис. російських військових знаходяться вздовж українського кордону.

Флешбеки з 2014 року

Абсолютно теж саме в інфопросторі відбувалося в 2014 році під час анексії Криму та війни на Донбасі. Всі підконтрольні Кремлю ЗМІ після відмови України до вступу в Митний союз в один голос волали про «Фашистську хунту», «агресивний Київ», «захоплення влади в Україні американцями».

Від початку військової агресії щодо України, путінські ЗМІ пояснювали своїм громадянам та усьому світу, чому вони нападають на Україну. Звісно ж реальність повністю перевертається догори дриґом. В ній Україна вирішує «напасти» на свій же регіон. Ледь не напівросійськомовна Україна чомусь починає атакувати своїх же російськомовних громадян, а скрізь вбивають «хлопчиків у трусиках» та «афроамериканці на танках» роз’їжджають Донбасом.

Насправді ж задача пропаганди була в тому, щоб дати зрозуміти світу, що чому українці погані, а росіяни добрі, тому що рятують від представників каральних органів з Києва, мирне, робітниче, населення Донбасу.  

Сьогодні ж ми бачимо таку саму картину, коли росЗМІ формують реальність для своєї аудиторії, в якій знову пояснюють, що «українці не хочуть миру». Така масивна арт-підготовка може свідчити про те, що російське керівництво знову розпочне військову агресію щодо України, аби в майбутньому отримати більш вигідне перемир’я.