Закон про медіа: зброя для інформвійни чи тотальна цензура?

3.2.2020 в 18:03 · 57Переглядів ЕксклюзивПолітика

Законопроєкт про № 2693 “Про медіа” викликав обурення у журналістів, медіаюристів та міжнародних правових організацій

Міністр культури, молоді та спорту Володимир Бородянський повідомив, що документ про дезінформацію перероблятимуть. Про це він написав у своєму Telegram-каналі, передає Наразі.Медіа.

Міністерство культури, молоді та спорту планує продовжити доопрацювання законопроекту про протидію дезінформації“, – написав Бородянський.

Розроблений у Мінкульті законопроєкт має на меті впровадити нові правила роботи журналістів та повністю змінити медійне середовище України. Наслідки також зачеплять кожного користувача соціальних мереж Facebook, Instagram, Telegram чи Youtube. Які спірні питання виникають навколо даного документу?

Пропаганда і мова ворожнечі

У нинішній редакції розробники пропонують покарання журналістів за фейки (дезінформацію), мову ворожнечі і пропаганду. Але при при цьому немає ніяких критеріїв щодо “мови ворожнечі”. Чи підпадає під дане поняття терміни “бойовики” та “терористи”, які вживають до контрольованих Росією збройних сил на Донбасі? Адже, в цьому конкретному випадку, мова йде саме про ворожнечу.

Також у законопроєкті не дається визначення поняттю “пропаганда”. Виходить що під цей пункт потрапляють усі, хто веде пропаганду спорту, здорового способу життя, або звичайну передвиборчу агітацію.

Монополії

Стосовно антимонопольного регулювання є згадка про 35% ринку, але без визначення поняття “ринок”. У результаті перспектива довести існування монополії розбивається о розмитість термінології.

Окрім того із швидким розвитком соцмереж такі норми автоматично переносяться і на них, що потребує вже зовсім іншого способу оцінки.

Онлайн-медіа

Ще одним термінологічним промахом є визначення онлайн ресурсів в інтернеті:

Онлайн-медіа – медіа, що поширює інформацію у текстовій, аудіо, візуальній чи іншій формі у електронному (цифровому) вигляді за допомогою мережі Інтернет…”, – говориться у законопроєкті.

Під такий опис підпадають всі платформи для оголошень, такі як ОLX, Auto.ria, Prom.ua. Сподіваємося, що їх співробітникам не доведеться вступати до Національної спілки журналістів України.

Друковані видання

Законопроєкт вимагає під час реєстрації друкованого видання подавати інформацію про наклад. Але кількість примірників кожного номера часто буває різною. проте не вимагає зазначати тематичну спрямованість видання та іншу значущу інформацію.

Два види журналістів

Чиновники пропонують розділити журналістів на дві групи із суттєвою різницею в правах. Загалом повноваження простого журналіста дещо звужують. Зокрема, зникає право збирати інформацію в районах стихійного лиха, катастроф, масових безладів та воєнних дій. А щоб мати дозвіл, потрібно буде вступити в єдину патроновану державою асоціацію та отримати спеціальну національну прескарту.

Результат пошуку зображень за запитом "кореспондент на передовій"

При цьому для обох видів журналістів з’являється позитивне нововведення. У разі смерті роботодавці зобов’язані надати родині матеріальну допомогу та допомогу з похованням.

Погодження тексту інтерв’ю

У новому законопроєкті передбачається, що журналіст, який бере інтерв’ю у посадової особи, зобов’язаний узгодити із нею написаний текст. Багато експертів також бачать у цьому цензуру.

Реакція

Законопроект викликав хвилю критики з боку журналістів, громадськості та міжнародних організацій.

Зокрема, у моніторинговій місія ООН з прав людини повідомили: “Закликаємо українську владу утриматися від встановлення непотрібних обмежень для роботи медіа. Ми поділяємо обурення медіа-спільноти та громадянського суспільства щодо того, що нинішній проект закону про дезінформацію не відповідає міжнародним стандартам прав людини, може підривати свободу ЗМІ та призвести до само-цензури”.

Своє незадоволення висловили і у Раді Європи. “Сподіваємось, що цей законопроект буде належним чином обговорений і, можливо, напрацьовано альтернативні положення, що сприятимуть збалансуванню різних точок, бачень у цьому законопроекті, і також врахують положення ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що зокрема говорить про кримінальну відповідальність журналістів“, – повідомила заступник голови Офісу Ради Європи в Україні Олена Литвиненко.

Також своє обурення щодо можливої цензури висловили Європейська федерація журналістів, Репортери без кордонів, ОБСЄ і ряд посольств західних країн.

Олекса Чайка, спеціально для “Наразі.Медіа

Стрічка новин

Стрічка новин