На Волині фермер вирощує кучерявих свиней (ФОТО)

Четверо кучерявих свиней із Закарпаття привіз на Волинь місцевий житель Устилуги Руслан Цицьора

Про це пише місцеве інтернет-видання “Слово правди”.

Та найцікавіше те, що зазвичай клопітний догляд за домашніми тваринами із цими поросятами для родини перетворився в приємне заняття, більш схоже на розвагу, бо, як каже господар, розведення цієї породи не затратне та не важке.

“Угорська пухова мангалиця належить до рідкісних та екзотичних порід свиней м’ясо-сального напряму, виведена вона ще на початку 19 століття в Австро-Угорщині, подейкують, що за особистої участі ерцгерцога Йозефа у одному з тамтешніх монастирів. Єдина в Європі пухнаста порода свиней виникла завдяки схрещуванню домашньої середземноморської свині з карпатським вепром. Від звичайних свиней відрізняється не лише густим хутром, яке має два шари – підшерсток та довгі шерстяні кучері, а й невибагливістю в її утриманні. А головне – мангалиці не потребують вакцинації, біохімічних добавок і кормів, стимуляторів росту тощо. Це робить м’ясну продукцію із них екологічною, натуральною. До речі, з них найкращий хамон. Саме тому домашні тварини цієї породи стають все більш популярними у Європі й в Україні зокрема”, – розповідає Руслан Цицьора, який свого часу неабияк зацікавився темою розведення мангалиць у домашньому господарстві.

Він шукав про них матеріали у інтернеті, розмовляв із власниками розплідників. Дізнався, що в радянські часи порода була практично винищена, але згодом її вдалось відродити. У одне з господарств на Закарпатті з Угорщини було завезено одночасно 300 голів цих свиней, звідти вони набули поширення у інші області України, добре освоїлись і на Волині. А ще років десять тому, до теперішньої війни, таких свинок, відпочиваючи в Карпатах, купували сибіряки й везли додому у звичайних боксах для перевезення котів чи собак. Мангалиці в Сибіру прижились добре, вони мешкають у вольєрах просто неба, витримують морози у -50 за Цельсієм та харчуються тим, що можна заготовити в лісі – горіхами, жолудями, кедровими шишками.

Перша спроба розведення цих свиней у Руслана виявилась невдалою – сусідські собаки перескочили невелику огорожу та загризли привезених поросят. Тоді він зрозумів, що обладнати територію треба так, щоб убезпечити тварин від зовнішніх впливів. Тепер це достатньо високий, густий паркан, за яким свиням безпечно. У одному віддаленому кутку вони обрали собі місце для відходів, а вся інша площа призначена для їхнього постійного перебування – там вони сплять під сосною, притулившись одне до одного, риють корінці, ховаються у землянках, купаються в неглибокому штучному ставку чи прогулюються по периметру. Словом, вільно собі живуть без хліва та режиму годування.

Раніше повідомлялося, що в світі відзначали День бабака.