35-та річниця аварії на ЧАЕС

26 квітня 1986 року о 01:24 вибухнув четвертий енергоблок Чорнобильської атомної електростанції

Внаслідок аварії в атмосферу потрапило 11 тонн ядерного палива, радіація поширилася на 200 тис. км². Загалом у ліквідації аварії було залучено близько 600 тис. людей. За оцінками незалежних експертів від радіації загинуло 500 тис. людей, а 8,5 млн жителів України, Білорусії та Росії в перші дні після аварії отримали значні дози опромінення. Наслідки цієї трагедії торкаються нас і сьогодні.

Інші аварії на станції

Важливо зазначити, що перші аварії на ЧАЕС сталися ще в 1978–1979 роках, відразу після запуску першого енергоблоку. Були також витоки радіації у 1982, 1983, 1984 роках. В архіві КДБ містяться документи про спорудження Чорнобильської атомної електростанції, її запуск у кінці 1970-х років, аварію та ліквідацію її наслідків. Документи доводять, що від самого початку спорудження цієї атомної електростанції було безліч порушень і крадіжок, будівельно-монтажні роботи виконувалися неякісно, технологічна дисципліна порушувалася. Все це врешті-решт призвело до масштабної катастрофи. Тільки від 1983 по 1985 роки на станції сталося п’ять аварій і 63 відмови обладнання. Фатальною крапкою стала аварія 1986 року.

Перше повідомлення про аварію у ЗМІ

Перше офіційне повідомлення про аварію на ЧАЕС в СРСР з’явилося аж 28 квітня, тобто через 2 дні, коли вже не можна було приховувати від сусідніх країн величезний витік радіонуклідів. У програмі “Врємя” о 21:00 повідомили: “На Чорнобильській атомній електростанції сталася аварія. Пошкоджено один з атомних реакторів. Вживаються заходи щодо ліквідації наслідків аварії. Постраждалим надається допомога. Створено урядову комісію”. Ці слова не давали змоги оцінити справжні масштаби трагедії. Не дивно, що така інформаційна політика влади викликала недовіру громадян.

Наступного дня після повідомлення на телебаченні ко­рот­кі замітки по­ча­ли з’яв­ля­ти­ся на шпаль­тах га­зет. Вони були ду­же по­вер­хне­ві та переважно з по­ша­ною перераховували всіх членів По­літ­бю­ро ЦК КПРС, які від­ві­да­ли ЧА­ЕС та пе­ре­ві­ри­ли вжиті заходи що­до нор­ма­лі­за­ції си­ту­ації.

Заповідник у зоні відчуження

За роки відсутності людей зона відчуження настільки “очистилася”, що туди почали повертатися дикі тварини: глухарі, бурі ведмеді, зубри, олені, орли, лисиці, кабани тощо. Також вчені виявили декілька видів летучих мишей, що належать до тварин міжнародної “Червоної книги”. Проте через пожежі у квітні 2020 року постраждало багато братів наших менших, найбільше – амфібії, рептилії та гризуни.

У перші роки після аварії було заліснено і залужено більшу частину сільгоспугідь, створено величезні масиви швидкорослих соснових насаджень, основним призначенням яких була акумуляція й утримання радіонуклідів ґрунту та ґрунтових вод, виконання бар’єрної функції. Лісові насадження упродовж 35 років поглинали радіонукліди через кореневу систему із ґрунтовою вологою та акумулювали їх у коренях, деревині, гілках, хвої, та станом на сьогодні через пожежі та неналежний догляд за екосистемою дерева неспроможні виконувати свої основні функції. Пожежа здійняла у повітря радіонукліди, які осіли на нові земельні ділянки, розширивши територію забруднення.

У кінематографії

Про трагічні події на ЧАЕС є багато кінострічок, зокрема мінісеріал “Метелики” (2013), “У суботу” (2011), “Земля забуття” (2011), “Розщеплені на атоми” (2016), “Чорнобильська трагедія: люди в тоталітарній імперії” (2017) у двох серіях та ін..

Мінісеріал HBO Chernobyl 2019 року у рейтингу IMDB посідає третю сходинку серед найкращих серіалів всіх часів. Раніше також повідомлялося, що у Чорнобильської зони з’явився офіційний логотип.

Як нині виглядає ЧАЕС та “місто-привид” Прип’ять

Кореспондент НАРАЗІ.МЕДІА зв’язався з одним із сталкерів Чорнобильскої зони відчуження та отримав унікальні світлини з міста Прип’ять та її околиць, зроблені в кінці квітня цього року.

Раніше повідомлялося, що РЛС “Дуга” в Чорнобилі внесли до реєстру пам’яток України.