Як Новий рік “постарів”

Традиційний Новий рік діти третього тисячоліття чекають в ніч з 31 грудня на 1 січня, та чи завжди так було?

Поява “додаткового” свята зумовлена зміною Юліанського календаря на Григоріанський. Вчені виявили, що через деякі неточності у календарі часів Юлія Цезаря кожні 128 років виникає зайвий день, тому у XVI столітті більшість країн світу перейшла на новий календар, запропонований Папою Римським Григорієм XIII. Новий календар мав розбіжність зі старим у 13 днів, тому Новий рік за старим стилем “посунувся”. Україна почала користуватися календарем нового зразка значно пізніше, вже за радянської влади, тому і пам’ять про свята та традиції збереглися.

Святкування Нового року з 13 на 14 січня є вмотивованим й у християнській традиції, адже свята у вірян починаються після закінчення посту. Свята, які з’явилися через зміну календарів, є не тільки у пострадянських країнах, а й у Греції, Швейцарії, Сербії, Чорногорії… 

Давня історія Нового року

Цікаво, що вперше Новий рік відсвяткувати у Давньому Римі 1 січня 153 року до н. е. Давня Русь відзначала початок року 1 березня, адже тоді це пов’язували з початком пробудження природи.

Перша новорічна ялинка з’явилася на початку XVII століття у французькому місті Ельзас і відтоді стала обов’язковим атрибутом свята. Поступово змінилось і “вбрання” ялинки: від яблук та свічок перейшли до скляних шарів та гірлянд.

Романова Тетяна для Наразі.Медіа