Українським вченим допомагають гризуни

Миші допомагають рухати українську науку вперед

Про це розповідають в Інституті молекулярної біології і генетики.

Наприклад, гризуни беруть участь у 70% експериментальних досліджень у сфері біології та медицини.

Під кінець 2020 року, який за китайським календарем був роком щура, науковці вирішили розповісти про мишей та дослідження ІМБГ, які були б неможливими без гризунів. 

У яких дослідженнях використовують гризунів

Дослідження серця

В ІМБГ зазначають, що без мишей неможливо вивчати розвиток людського серця, починаючи з внутрішньоутробного розвитку.

“Людство ще не все знає про те, як фізичні та гормональні “передози” впливають на міокард та низку генів, що працюють у серці та забезпечують його адаптацію до цих навантажень.

Такі дослідження веде у відділі генетики людини ІМБГ група вчених на чолі з доктором біологічних наук Оксаною Півень.

Саме за допомоги лабораторних мишей ми встановили, що серце зовсім не може розвиватися без гена, який кодує білок N-кадгерин: ембріони такі нежиттєздатні, що гинуть на 11-у добу розвитку”, – розповідають у ІМБГ.

До того ж вченим за допомогою мишей вдалося визначити, що інший ген – Ctnnb1 є важливішим у постнатальному розвитку серця. 

Оскільки його нокаут (природне чи штучне “відімкнення”) призводить до загибелі новонародженого мишеняти.

“Ми з’ясували що бета-катенін є одним із важливих регуляторів метаболізму серця і також координує функцію мітохондрій – наших “генераторів” енергії.

Вперше вчені ІМБГ показали регуляторну функцію іншого гена – Ctnna1. 

Ми з’ясували, що його продукт – білок альфа-катенін – бере участь у регулюванні кількох важливих сигнальних каскадів, а внаслідок його нокауту в мишей відбувається порушення метаболізму ліпідів, гемодинамічної функції серця, розвивається серцева недостатність, відтак вони не доживають і половини “мишачого” віку”, – пояснюють вчені. 

У ІМБГ зазначають, що ці дані є путівником у пошуку генів, порушення яких можуть призводити до подібних патологій у людей.

Дослідження онкозахворювань

Миші також допомагають вченим з ІМБГ досліджувати молекулярні методи виявлення ракових пухлин без оперативного втручання, лише за аналізом крові.

Науковці оцінюють експресію низки генів, що є важливими у процесі росту пухлини, у крові мишей – в нормальному стані та при наявності експериментальних меланом у тварин. 

“Завдання – знайти саме ті потенційні гени, що змінюють свої показники під час росту ракової пухлини й, відповідно, можуть “просигналізувати” про її наявність в організмі, і що раніше – тим краще.

Меланома взята як приклад у цьому дослідженні. Отримані дані можна буде застосовувати для виявлення злоякісних утворень будь-якого характеру”, – розповідають у Інституті. 

За їхніми словами, ці дані можуть використовуватися як маркери для виявлення злоякісних утворень неінвазивними методами, для прогнозування прогресії розвитку пухлини та підбору ефективної хімієтерапії.

Як доглядають за мишами, які беруть участь в дослідженнях? 

У ІМБГ є спеціальний віварій, де мешкають гризуни, які допомагають у дослідженнях. 

Вони мешкають у температурі 22-24°C. 

При цьому автоматичні таймери контролюють комфортний режим для гризунів: у віварії 16 годин триває світловий день та 8 годин – ніч.

Раніше повідомлялося, що вчені перетворили тарганів на кіборгів.