ТСК “не знайшла підтвердження” витоку інформації щодо “вагнерівців”

15.11.2021 в 14:39 Політика

У комітетах Ради ТСК по справі “вагнерівців” відзвітувала про проміжні етапи розслідування

Тимчасова слідча комісія Верховної Ради оприлюднила попередній звіт розслідування можливого витоку інформації щодо спроби затримання найманців ПВК “Вагнера” влітку 2020 року. Про це на брифінгу повідомила голова тимчасової слідчої комісії Мар‘яна Безугла, трансляцію заходу можна переглянути на нашій сторінці у Facebook.

Комісія підтвердила, що з 2014 року розвідувальними органами та СБУ проводиться робота з документування участі російських військових та найманців у війні проти України. В рамках цієї роботи фіксується, зокрема, участь окремих осіб та найманців.

“ТСК встановила, що ГУР Міністерства оборони України шляхом розвідувальної діяльності підтверджено присутність з 2014 року в окремих районах Донецької та Луганської областей декількох російських приватних військових компаній, серед яких були Вагнер та МАР”, – розказала вона.

У 2018-2020 роках українська розвідка почала проводити активні заходи щодо цих ПВК. Було створено сайт, через який почали набирати людей нібито для роботи з охорони нафтових об’єктів у Сирії та Лівані.

“Захід було завершено, і його можна вважати успішним. Було проведено понад 2000 співбесід з потенційними учасниками бойових дій, було відібрано близько 500 осіб, які становили оперативний інтерес, та ідентифіковано 396 осіб. Обговорення переміщення було складовою легендування в ході проведення розвідувального заходу, використовувалось для виманювання документів та на той час не передбачало фактичної реалізації”, – сказала Безугла.

Доказом цього є той факт, що, за легендою, вербувальник найманців загинув у Сирії в середині 2020 року.

Здобуту інформацію передали в СБУ на початку липня 2020 року. На одній з оперативних нарад із СБУ було запропоновано виманити 33 осіб із Росії в одну з країн, де їх можна було б затримати.

Так почався новий спільний активний захід, який почався у кінці червня 2020 року.

“П’ятий президент України (Петро Порошенко – ред.) не міг санкціонувати проведення цього активного заходу”, – підкреслила Безугла. Активний захід здійснювався виключно українською розвідкою, без залучення служб США, Туреччини, Ізраїлю чи інших країн.

Сценаріїв із затримання “вагнерівців” було декілька. Один з них передбачав їх арешт в Туреччині з подальшою екстрадицією. В іншому варіанті літак мали посадити в Україні (під приводом проблем зі здоров’я в одного з пасажирів чи загрози терористичного акту).

Операція планувалась на 25 липня, але її було відтерміновано на 30 липня. Хто ухвалив це рішення, ТСК встановити не змогла. Президент Володимир Зеленський цього не робив, а голова Офісу президента Андрій Єрмак не має відповідних повноважень, наголосила Безугла.

При цьому вона визнала, що в Росії та Білорусі могли знати про певні процеси заходу української розвідки, але встановити витік інформації з української сторони не вдалося.

ТСК припускає, що Білорусь зірвала затримання “вагнерівців”, тому що її розвідка працювала в посиленому режимі напередодні президентських виборів.

Надалі комісія рекомендує Офісу генпрокурора взяти на окремий контроль кримінальні провадження стосовно “вагнергейту”, а правоохоронцям направити до Інтерполу отримані нові дані щодо військових, найманців та спецслужбовців РФ, які брали та беруть участь в “активних заходах” та війні проти України.

Цього тижня своє розслідування справи “вагнерівців” має оприлюднити Bellingcat.

Як повідомлялося раніше, ФСБ Росії відреагувала на розслідування CNN про спецоперацію з “вагнерівцями”.

Популярні новини

Стрічка новин

Стрічка новин