Спалах COVID-19 у Вишневому залишив в ув’язненні більше двохсот людей

Подробиці зсередини карантину

Нам вдалося поспілкуватися з мешканкою гуртожитку у Вишневому на вул. Освіти 5. Цей матеріал наповнений традиційними для українців рудиментами радянської бюрократії та звичайним людським недбальством. Все це у купі підливає масла у вогонь не тільки у невеликому місті під Києвом, а й по всій країні. Наразі виходити із гуртожитку мешканцям заборонено. Також до будівлі не можна пройти через оточення поліції і нацгвардії, тож спілкуватися довелося по телефону.

Привіт, як себе почуваєш?

Все добре, ніяких ознак чи симптомів хвороби немає.

Як ти дізналася про першого хворого у будинку?

Першою хворою була медсестра з місцевої лікарні. Спочатку нам сказали, що будуть проводити дезінфекцію по всьому будинку, тому що є перший підтверджений. Хто саме не говорили. Потім вахтери розповіли, що це медсестра. Але у нас їх живе багато. Зараз ми знаємо хто це, у неї все проходить у легкій формі.

Які заходи вживали на початку окрім дезінфекції?

Після інформації про перших хворих заходів не було ніяких. Почали щось робити, коли кількість підтверджених почала збільшуватися. Тоді з’явився пост перед входом, на якому чергували кілька представників поліції і медик. Перші дні вони просто перевіряли прописку, міряли температуру. Через днів 5, коли вже стало 8 підтверджених, ввели обмеження - дозволяли виходити лише раз на день. Дезінфекцію зробили лише коли померла жінка, яка була другою підтвердженою.

Що стало причиною такого спалаху у вас?

По-перше, спочатку все тримали в таємниці, і ясно, що сусіди і далі між собою спілкувались. По-друге, ми живемо у гуртожитку. Тут на кожному поверсі спільні кухні, на яких більшість людей готує собі їжу, спілкуються між собою, тусуються. Навіть зараз.

Із самого початку карантину вивісили на кухнях графік по квартирам, щоб усі мешканці не перетинаючись один з одним готували їжу. Але вчора ввечері, наприклад, було чутно якесь развлєкалово. Звісно, що не дотримуються дистанції, а деякі ще й ходять без масок.

Коли спускаються сходами, бувало один одному просто у потилицю дихають. Дуже легко це передається в таких умовах.

Тести усім почали робити не відразу?

Масово тести почали робити лише 20-го числа. Хоча чутки про перших хворих вже з’явилися 10-11-го числа. У нас перед будинком поставили великий намет для цього. Перший день брали аналізи лише у контактних осіб. Далі тим, хто підписав договір у місцевих сімейних лікарів. У мене договору із лікарем немає. Батькам телефонувала поліція, цікавилися чи виїхали, і тоді мама розповіла про мене. Так мене внесли у списки, мають сьогодні (23 квітня - ред.) взяти аналізи.

Що роблять окрім тестів на COVID-19?

Зараз гуртожиток закрили на вхід і вихід. Поліція і медики, які чергують перед входом, повністю у захисних костюмах. Вони навіть на поріг не ступають.

Будівлю навколо розділили за декількома рівнями безпеки. Якщо хтось хоче передати щось у середину, то може це зробити лише здалеку через поліцейських у захисті. Із середини заколотили двері між коридорами, які сполучують два крила, щоб менше ходили.

Із працівників залишилася лише одна бухгалтер, яка тут живе і не змогла виїхати вчасно.

На першому поверсі в холі поставили обприскувачі із антисептиками, кожен підписаний по блокам (блок - чотири кімнати, - ред.). Ми їх беремо, обробляємо всі поверхні. Коли засіб закінчується, спускаємо ємність знову вниз, нам її наповнюють. Також вчора вранці санстанція проводила дезінфекцію всіх поверхонь у будівлі.

Були спроби втекти чи підняти бунт?

Як тільки закрили будівлю, дехто намагався вирватись силою, стукали у двері. Кричали з балконів що їм потрібно іти на роботу. Поліції доводилося пояснювати, але люди їх не слухали. Хто тікав я не бачила, але чула через вікно розмови поліції, що на початку було декілька спроб.

Ти сама живеш?

Так, зараз сама. Раніше були батьки, але у тата проблеми з серцем. Як тільки з’явилися перші чутки про хворих, я вмовила їх переїхати на дачу. Сама не поїхала, бо маю працювати там, де є інтернет.

Як ти виживаєш зачинена і без допомоги рідних?

Перші півтора дні було складно. Вчора (22-го квітня - ред.) від міськради привезли продукти. Мені передали два пакети - в одному йогурти дитячі і сирки, а в другому крупи і засоби гігієни. Щоправда у всієї молочки термін придатності спливає через день чи два. Також вони домовились з місцевими волонтерами, які тепер щодня приїздять. Ми можемо вийти, передати гроші і попросити їх про якісь покупки.

Були розмови, що кожному, хто залишився у будинку, виплатять якусь матеріальну допомогу. Зараз збирають документи для цього.

Звідки зараз ти отримуєш інформацію про те, що у вас відбувається всередині?

Інформування повноцінного немає. Кожен раз по-різному. Наприклад, про перших підтверджених дізналися від тих, хто працює на вахті. Про те, що виявили вже 8 хворих і двоє померли - від поліції. До речі перша жінка, яка померла, жила сама з дитиною. Після цього малого забрали родичі.

Зараз інформація тільки із інтернету. Офіційну інформацію викладають на сайтах ОДА та у чаті мешканців із міськрадою, але у новинах вона з’являється швидше.

Конкретно хто хворий ніде не кажуть?

Ніхто про це не каже. Є інформація, що більшість заражених знаходяться на двох поверхах. Але точно не відомо чи це 7-8, чи 8-9.

Є хтось, хто одужав?

Не чула про таких.

Коли на твою думку це закінчиться?

Гадаю, що нескоро. Це може затягнутися більше, ніж на два тижні. Ті, хто зробив тести, далі ходять і спілкуються з сусідами не дотримуються дистанції і самоізоляції. Зараз у будинку знаходиться більше двохсот людей. Я впевнена, що заражених буде більше, ніж 78.

Бажаю тобі міцного здоров’я та терпіння!

Дякую!

Олесь Чайка для Наразі.Медіа