Українці відзначають День Соборності

День Соборності – свято, яке змушує в єдиному пориві битися мільйони сердець

Цього дня 1919 року на Софійській площі в Києві було урочисто проголошено возз’єднання Української та Західноукраїнської Народних Республік:

“Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західноукраїнська Народна Республіка (Галичина, Буковина, Угорська Русь) і Наддніпрянська Велика Україна. Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України. Однині є єдина незалежна Українська Народна Республіка”

Цей визначний захід, зрежисований Миколою Садовським, зібрав на майдані безліч народу: від школярів до духовенства, від делегації з Галичини до представників Франції. Сам Акт декламували не тільки з основної, а й з чотирьох додаткових трибун зі всіх сторін площі.
Акт Злуки приурочено до першої річниці IV Універсалу Центральної Ради від 22 січня 1918 року, який вперше проголосив незалежність УНР.

Події, що передували Акту Злуки

До початку Першої світової більша частина територія України була розділена між Російською імперією та Австро-Угорщиною. По закінченню війни почалася глобальна перебудова європейських держав. Зокрема із 17 жовтня 1918 р. розірвали унію з Австрійською імперією та проголосили незалежність Угорщина, Чехословаччина, Держава Словенців, Хорватів і Сербів. 1 листопада — на українських етнічних землях Австро-Угорщини почали перебирати владу представники Української Держави, яка пізніше стане ЗУНР.

У результаті Лютневого перевороту 1917 перестала існувати Російська імперія, яка до того також була послаблена війною. Українці в той самий час створюють Центральну Раду, яка проголосила самостійність Української Народної Республіки в січні 1918.

1 грудня 1918 року на невеликій станції провінційного містечка Фастів підписано доленосний для українців документ – “передвступний” договір про злуку двох республік. У січні наступного року у Станіславі (сучасний Івано-Франківськ) ратифіковано Фастівську угоду та ухвалено об’єднання ЗУНР і УНР. 21 січня 1919 року в місті Хусті, що на Закарпатті, рішення ухвалено Всенародними зборами.

Як відзначали День Соборності

Вперше урочисте святкування цього дня пройшло 1939 року у Карпатській Україні. Це була наймасовіша демонстрація українців, що мешкали на теренах Чехословаччини: понад 30 тисяч осіб!
За радянських часів це свято не тільки не відзначали, а й всіма силами приховували, утім пам’ять свідомих українців про ці події перемогла “радянську амнезію”: у 1990 році відбулася одна з масштабніших акцій “Живий ланцюг”, що простягся від Києва до Львова і став символом єдності східних і західних земель.

Офіційним святом День Соборності став за Указом Президента Леоніда Кучми від 21 січня 1999 року, проте президент-втікач Віктор Янукович у 2011 році його скасував, вигадавши нове: “День Соборності та Свободи України”. Відновлена традиція була вже після Революції Гідності.

У XXI столітті традиція “живих ланцюгів” не втратила своєї актуальності: у цей день “ланцюги” утворють на мосту Патона у Києві, що символічно об’єднує береги Дніпра.

102 роки з дня возз’єднання України

22 січня нагадує нам одразу про дві важливі історичні дати українського державотворення: консолідацію розірваних між двома імперіями частин України та перше проголошення незалежності. Акт Злуки закріпив неподільність українських земель, єдність та самовизначення українського народу, став кроком уперед до становлення сучасної соборної України.

На жаль, єдність УНР і ЗУНР тривала недовго, адже з однієї сторони на Київ насувалися війська більшовицької Росії, яка не визнавала новоутвореної держави, а Західну Україну намагалися роздерти поляки. У наш час День Соборності нагадує українцям всіх областей, що сила нашої держави в єдності земель та суспільства.

Романова Тетяна для Наразі.Медіа.