Розведення військ на Донбасі: як це було
7.10.2022 в 16:10
7 жовтня - друга річниця початку розведення військ на Донбасі. Згадуємо як це відбувалося та до чого призвело.
1 жовтня 2019 року президент України Володимир Зеленський заявив, що Путін готовий зустрітися в “нормандському форматі” за для мирних перемовин тільки після реалізації Зеленським “формули Штанмайєра”. Вона передбачала, що Україна повинна була припинити вогонь, відвести війська, ухвалити закон про амністію бойовиків, а також провести вибори на Донбасі під егідою ОБСЄ.
Перші етапи розведення мали відбутися 7 жовтня у селищі Золоте-4 в Луганській області та у Петрівському на Донеччині. Після оприлюднення інформації щодо підпису “формули”, з 1 по 14 жовтня 2019 року по всій Україні почалися масові акції протесту “Ні капітуляції!”. Ветерани війни, громадські активісти та деякі політики рішуче засудили такі дії влади.
Тоді ж низка облрад переважно західних та центральних регіонів України висловили обурення стосовно реалізації поточного варіанту формули Штайнмаєра.
Попри сильне обурення українського суспільства відведення військ все ж таки відбулося. 29-31 жовтня українські війська повністю покинули Золоте, а 9 листопада Збройні сили були виведені з Петрівського.
Проте за 2 роки після виведення військ бойові дії на цих ділянках не припинилися, а періодами навіть посилювалися. Активні фази обстрілів Золотого з боку бойовиків відбуваються 4-5 разів на рік через що гинуть близько 10-15 військових щорік.
Наприклад 17 серпня 2021 року, під час артилерійського обстрілу російськими окупантами поранення отримала жителька Золотого-4. З серпня по вересень 2021 року на лінії розмежування в районі Золотого та довколишніх пунктів обстріли відбувалися майже щодня.
Міжнародні експерти та журналісти вважають, що причина продовження бойових дій знаходиться у Кремлі й це - Володимир Путін. Президенту РФ вигідно продовжувати війну на Донбасі задля контролю України, як у військовому, так і в політичному аспекті. Тому будь-які намагання української влади припинити конфлікт мирним шляхом будуть марними, поки на це не буде волі Москви.
