Навіщо Росія розповсюджує інформацію про вторгнення?

Авторський матеріал політичного аналітика Ярослава Божка.

Попри усі заяви в медіа, шокуючі сценарії про військове вторгнення РФ по всій лінії державного кордону і застосування Іскандерів у перші хвилини конфлікту, я хочу підкреслити той важливий факт, що жодна редакція в Світі не може володіти всією повнотою інформації щодо реальних планів вторгнення, сценаріїв і напрямків удару, навіть якщо ваш кум працює водієм когось з штабу якихось там військ десь інде.

Тому що інформація про вторгнення - настільки ж важлива річ, яка корегує поведінку і впливає на стратегії, як і саме вторгнення. Тому інформація про скупчення військ РФ цілком може не приховуватися, а навпаки дуже навіть ефективно підкидатися росіянами з метою формування алармістських настроїв. І десь такі настрої і формуються, коли ситі заможні журналісти з ситих заможних редакцій починають розповідати, що вірогідно ось-ось Росія почне війну з ракетних ударів ось там і ось там, а потім 100 БТГ завершать операцію. Будьте певні, якщо у журналістів з’являється такий інсайд, мозку і досвіду обробити його як слід і навіть можливості виявити там дезу підкинуту навмисне немає.

Росіяни ставлять щодо України питання в розрізі непоширення НАТО (причому, з гарантією: публічною відмовою України і Заходу від інтеграції в блок). Боятися треба не маловірогідного повномасштабного наступу, а того що західні партнери оберуть альтернативу у вигляді фінляндизації України, а Київ поставлений перед фактом військової загрози приймає сценарій “меншого зла” у вигляді відмови від довгострокових планів. Україна може залишитися у статусі “нейтрального буфера” що по суті дає час для маневру передусім російській стороні. Передусім таке рішення можливе і небезпечне тому, що виглядає компромісом, і по суті дає Заходу спокій, а РФ - передишку перед наступним актом поширення свого впливу.

Повномасштабна агресія, якою нас часто лякають з телевізора може бути лише військовим супроводом промоції цього плану. Одна “розрядка” для РФ від США вже була, цілком можливо що РФ домагаються нової саме таким чином. І боятися слід не воєнної загрози, а набагато більш реалістичного зниження нашої суб’єктності на міжнародній арені.