Населення переписати - не поле перейти

На початку 2020 року міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет оголосив результати першого за 19 років перепису населення України. 37 млн 289 тис осіб. Чи справді цифра відповідає дійсності та чи дієві новітні українські методи перепису населення?

Майже 20 років в Україні не знали хоча б наближеної кількості реального населення. Цифри коливалися від ностальгічно-рекламних 52-ох мільйонів, до трагічно-зрадницьких 15.

Різні домисли та дані озвучували депутати з трибуни ВР, соціологи у наукових працях, “експерти” на телеканалах та у соціальних мережах й багато поважних та розумних людей. Натомість, точної цифри не називали. Зрозуміло. Адже на цій темі зручно маніпулювати. У разі потреби, кількість населення можна було свідомо занизити, щоб втілювати “страшилку” про тотальну смертність і катастрофічно низький рівень життя. У випадку створення “переможної” риторики, цифру, навпаки – завищували. Щось на зразок: “Економіка зростає – заробітчани повертаються!” і.т.д.

І ось, на початку 2020 року міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет оголосив результати першого за 19 років перепису населення України. 37 млн 289 тис осіб. Чи справді цифра відповідає дійсності та чи дієві новітні українські методи перепису населення?

… до перепису 2020 року

В останнє перепис населення в Україні проводили ще за часів президентства Леоніда Кучми. У 2001-му році.

Тодішній очільник держави запевняв: “Всеукраїнський перепис населення повинен стати своєрідним “моментальним фотознімком” всього нашого суспільства - як єдиний можливий засіб отримати достовірні, об’єктивні і повні дані про чисельність, якісний склад і розміщення населення в країні і всіх її адміністративно-територіальних одиницях“.

Загальна кількість населення склала 48 млн 457 тисяч осіб. Але у далекому 2001 році, не було війни на Донбасі та Крим був у складі України.

Невелика ремарка: тогочасний перепис населення за особливістю національного складу на півострові показав досить красномовні результати.

Натомість, в той час у Донецькій області результати були наступними:

Відповідно такими, у Луганській:

Проте, це трохи інша тема для роздумів.

Що ж стосується перепису у 2001-ому році, то за словами професорки Інституту соціології – Ірини Прибиткової, під час цього процесу в Україні у 2001 році були махінації, коли вирішили вирівняти цифри за допомогою маніпуляції даними щодо міграції. Та й чи був перепис об’єктивним в цілому? Питання риторичне.

Окрім того, згідно із рекомендацією ООН переписи населення потрібно проводити кожні 10 років. Так як, у 2011 державою керували “міцні господарники”, то розмови про підрахунок населення зводилися до “скіглення” про брак коштів. Але, не суть. У 2011 перепису не відбулося.

Мантру про відсутність грошей “заспівав” і Петро Порошенко. Але, заради об’єктивності варто сказати, що в уряді Володимира Гройсмана, за часів президентства Порошенка розпочали підготовчі процеси до перепису населення. А втілювати його в життя взялися вже “молоді технократи”. Тим паче, перепис населення був одним з пунктів передвиборчої програми “слуг”.

“Новаторські інновації”

Володимир Зеленський неодноразово наголошував про необхідність діджиталізації та “країни у смартфоні”. У випадку з переписом населення теж потрібні були новаторські методи. Восени 2019 року, міністр Кабінету міністрів – Дмитро Дубілет заявив, що перепис населення входить до його особистого топ-проєкту. І проводити його у традиційний спосіб міністр не збирався. Адже, на його думку, метод опитування “від квартири до квартири” є дуже дороговартісним. Тому, пан Дубілет запропонував збирати інформацію щодо кількості населення у мобільних операторів щодо кількості абонентів та їх місцязнаходження. А також взяти облікові дані в Пенсійному фонді та РАЦСів. Щоправда такі інновації викликали критику з боку соціологів.

Так у інтерв’ю “Дзеркалу тижня” Директор Інституту демографії та соціологічних досліджень Елла Лобанова розповіла: “Навіть якщо припустити, що все населення нашої країни, кожна людина від 0 до 100 років має хоча б один мобільний телефон (ймовірність чого дорівнює нулю), то все одно є території, не охоплені вишками. Це сільська місцевість. 30 кілометрів в сторону від великої траси - і зв’язок вже проблема, навіть в Боярці. Тому у мене великі сумніви в тому, що таким чином можна охопити все населення“.

Перепис проведений з величезною кількістю припущень

Окрім того, таке “ноу-хау”, як виключно електронний перепис населення – не є об’єктивним підрахунком та всеохоплюючим методом. За словами тієї ж Елли Лобанової у розвинених країнах існують демографічні реєстри, які містять різну інформацію про населення. Згідно з ними і проводять перепис.

“В Україні ж таких регістрів просто не існує, і оцінка чисельності населення, проведена з величезною кількістю припущень, їх не може замінити. За відсутності надійної інформації про генеральну сукупність (про все населення країни і його розміщення по території) неможливо забезпечити належну репрезентативність вибіркових (соціологічних) обстежень“, - зазначає Лобанова.

Окремий пунктом хотілося б обговорити – рекламу та піар такої важливої події, як перепис населення. Скажіть, будь ласка, ви або ваші знайомі, або знайомі знайомих знали, що невдовзі нас будуть підраховувати? Матиму сміливість припустити, що ні. Та від цього суть питання не змінюється. Чому піарники уряду не запропонувати відзняти соціальну рекламу для перепису? Криза ідей? Чи можна було залучити провладні ботоферми і підняти тему в топ у соціальних мережах? Безсумнівно. Замовні статті у ЗМІ? Теж варіант. Насамкінець, борди з рекламою. Але… маємо, те, що маємо. 37 млн 289 тисяч 300 осіб… (Далі буде…)

Орест Лісовський, спеціально для “Наразі.Медіа“.