Білорусь: Геополітика протестів… або до чого тут Кремль

12.8.2023 в 17:55 Ексклюзив

Вже третій день поспіль Білорусь огорнута хвилею протестів проти режиму авторитарного президента Лукашенка. Народ незадоволений результатами виборів – і не дарма.

За усіма правилами здорового глузду та даними міжнародних спостерігачів, результати цинічно фальсифіковані. Чинний президент країни навряд чи має 80% голосів, проте завдяки адмінресурсу малює будь-які, потрібні для свого режиму цифри. Можливо, саме тому на деяких дільницях у Білорусі явка виборців перевищила 100%. Цілком ймовірно, адже, мертві душі дуже необхідні тоталітарному режиму.

Відсотки непокори

Якщо придивитися, навіть, до цих вигаданих 80%, то можна побачити, що така цифра не дуже втішна для режиму цензури та повного контролю над усіма сферами життя.  Небезпечні ці цифри для авторитарної влади саме тому, що, виходячи з них кожен другий громадянин – неконтрольований. І це при всеосяжній цензурі. Рівень контролю настільки божевільний, що влада просто вирішила заборонити Інтернет і це коштувало їй мільйони доларів щодня. В деяких районах спеціально вимикали світло. Скоро вигадають, як затулити сонце обличчям батька нації.

Проте реальні цифри громадян, які не підтримують такі методи правління значно більші. За даними опозиційних штабів кількість голосів в підтримку альтернативних кандидатів кардинально протилежні – 80 відсоткам. Проте, це також навряд правдива інформація і ось чому: маючи таку перевагу голосів та неймовірну підтримку народу, Тихановську навряд чи вдалося б депортувати за кордон, 6 годин допитувати та залякати так, щоб вона записала відео з вибаченням та проханням закінчити всі протести. І, ясна річ, при підтримці у 80% вулиці були б повністю забиті протестуючими, але це не так. Людей багато, але на їх маса ще не критична, а дії – не достатньо радикальні.

Про стихійність цього протесту свідчить і відсутність реального лідера, реальної організації. Людей банально дістало свавілля влади і вони не хочуть йти на компроміс. Бо в такій ситуації компроміс – це поразка і квиток на багаторічний фестиваль тортур в застінках режиму Лукашенка.

Дві армії Кремля

Як показує реальний стан речей  Росія все ж таки не стоїть осторонь цих протестів і направляє дві армії в Білорусь: перша армія – бійці ЧВК, яких зі скандалом затримали під Мінськом. Друга армія  - журналісти, яких пов’язують з Кремлем.  Як і бійці ЧВК, вони, начебто, проходили повз, а їх кляті білоруські жандарми затримали ні за що ні про що. Але це звісно ж не так. Спецслужби працюють не тільки в Росії.

Білоруська влада розуміє загрози з боку Кремля. Кремль розуміє, яким чином втручатися у внутрішні справи сусідніх держав. І проксі-армії найманців та псевдо-незалежних журналістів – найкраща зброя для отримання бажаного результату.

Дестабілізація в Білорусії та делегітимізація її нинішньої влади тільки на руку Путіну і його команді. Та ж Тихановська або будь-хто інший з білоруських опозиціонерів, можуть бути на руку Кремлю. Ніхто і ніколи такі справи не робив напряму. Кремль не виняток у цій ситуації. Завдяки керованій ліберальній опозиції та заграванню із заходом, Кремль може отримати своє від повалення Лукашенка. Хоча б здавалося братські народи, триєдина ідилія Біловезької пущі – але ні.

Імперські амбіції та виклики для України

Росія це імперія – не важливо у якій формі: Радянський союз, Російська Імперія чи Російська Федерація . Головне – сам принцип. Імперський принцип полягає в тому, що велика держава повинна розростатися або ж зникнути взагалі. Або розширення – або розпад.  І Путін це прекрасно розуміє, тому з моменту розпаду СРСР  Росія розпочинала багато локальних конфліктів завдяки яким або приєднували території до свого складу або ж створювала непідконтрольні територія в стилі ДНР чи Придністров’я.

Росія на Білорусь не піде війною. Проте створити маріонетне управління країною завдяки ліберальній опозиції буде значно простіше. Росії вигідно зробити з Білорусії чергову область в своїй імперії. Зробити з незалежної держави сировинний придаток та приєднати до своїх володінь. Для України такий стан речей створить купу проблем, тому що кордон з імперією-агресором збільшиться ще на 1000 км. Майже з усіх сторін ми будемо огорнуті «лагідними» лапами північного сусіда.

Позаяк, в жодному разі не можна казати, що соціальні процеси в Білорусії це рука Кремля. Кремль просто хоче цим скористатися, як колись Порошенко скористався плодами Майдану – не більше. Для України перемога кремлівського сценарію в цій ситуації буде проблемою у майбутньому.

Олег Хіора для Наразі.Медіа

Facebook
fb-share-icon

Популярні новини

Стрічка новин

Стрічка новин