Андрій Єрмак: між дипломатією і самодіяльностю

12.2.2020 в 19:33 · 138Переглядів ЕксклюзивПолітика

Що значить зміна голови Офісу президента? Вимушений крок? Політичні рокіровки? Чи загострення конфлікту між Зеленським та Коломойським? Читайте у матеріалі політолога Ярослава Божка

Призначення Андрія Єрмака головою Офісу Президента замість Андрія Богдана важко назвати сюрпризом, адже ексочільник Офісу не з’являвся на людях з Нового року, в тому числі і під час важливих візитів Держсекретаря США Майка Помпео і Президента Туреччини Реджепа Ердогана до Києва. Богдан неодноразово піддавався критиці через зв’язки з Коломойським, тож ставав для команди Зеленського досить важким партнером.

Новопризначений голово Офісу президента – Андрій Єрмак

Найбільш критичним зв’язок з Коломойським виявився після загострення конфлікту навколо повернення “ПриватБанку” олігархові. Саме цей зв’язок і розколював владну команду на два табори: прозахідних “слуг”, які підтримували ідею отримання траншу від МВФ, а отже і виключали можливість повернення банку Коломойському. Та іншого табору, на який Коломойський має безпосередній вплив. Але повернімося до новопризначеного голови ОП.

Вустами Богдана глаголить Коломойський (с)

Єрмак відомий перш за все своєю зовнішньополітичною зорієнтованістю. Останній візит Ердогана до Києва, рівно як і переговори з Джуліані минулого літа, були у віданні Єрмака. Він, в свою чергу, є повністю “людиною Зеленського”: разом працювали у “Кварталі”, а отже, можна говорити про персональну креатуру президента.

Позиція по Донбасу

Особливо гострою є позиція Єрмака щодо Донбасу, адже фактично, він стає ледь не ключовим апологетом перемовин за будь-яку ціну. У нього дійсно є бізнес чи бізнесові зв’язки з Росією, однак не це стимулює таку позицію. Для Зеленського проблемним є питання великого наративу чи ідеології – дрейф від лібертаріанства до соціалізму висміяний в соцмережах став прикладом гостроти такої проблеми. Для потенційного “входу в історію” йому просто необхідний великий проект, власний «Томос» чи «новий безвіз». На жаль, окрім повернення Донбасу, схоже, варіантів для такого проекту немає. І у цьому завданні Єрмак може допомогти, так як, його профілем до цього моменту були перемовини з РФ.

Володимир Зеленський та Андрій Єрмак

Окремою проблемою стає нехтування Єрмаком роллю традиційної дипломатії і функціоналу МЗС у виробленні зовнішньої політики. Все ж, певна бюрократичність дипломатського середовища виступала завжди у якості важливого запобіжника від кон’юнктурно мотивованих неоднозначних за наслідками рішень в зовнішній політиці. Власне таким рішенням і може бути парадигма влади щодо Донбасу.

Зеленський та Єрмак на зустрічі з Омбудсменом з безпеки та главою МЗС

Естафета від Богдана

Що ж до Богдана, то фактично він налагодив первинні механізми керування владою у Офісі Президента. У той же час, він був медіатором між різними групами “слуг” і за деякими даними, автором ідеї створення групи депутатів “Довіра”, яка мала би підстрахувати владу у разі браку голосів. Однак загострення конфлікту з Коломойським врешті стало ще однією підставою для усунення Богдана з посади.

У той же час, саме Богдан створив нинішню архітектуру взаємин всередині владної команди, хоча звісно її не можна назвати досконалою. Конфлікт різних груп впливу навколо Зеленського, передусім Коломойського і Пінчука змушує офіс Президента йти до укріплення своєї вертикалі. І Єрмак – частина цього укріплення. В тій чи іншій мірі, Зеленський не хотів би обирати між “Приватом” й МВФ, йому не дуже подобається саме загострення конфлікту, тому й був змушений нещодавно відреагувати позицією по Гончаруку.

Олігархи Ігор Коломойський та Віктор Пінчук

Укріплення позицій Єрмака означає і укріплення його векторів роботи в якості пріоритетних. Свого часу затримані нині у США Фруман і Парнас радили американським політикам комунікувати саме з Єрмаком щодо питань пов’язаних з компроматом на Байдена в Україні. Це ще раз підкреслює важливість його як гравця, з огляду на проблематику яку він здатний вирішувати.

Симбіоз шоумена з “тіньовим переговорником”

При всьому цьому, Єрмак покликаний нібито виправляти недостатню компетентність Зеленського, однак в результаті орієнтується цілковито на його позицію. В довгостроковому плані це призведе до серйозних промахів у роботі, і, врешті, військові, розвідка та дипломати мали би бути тим середовищем, яке лобіюватиме для Офісу Президента реалістичну політику і щодо Донбасу, і щодо Криму, і взагалі, стосовно РФ. Нехтування цими професійними середовищами у якості джерела прийняття рішень, яке може бути властивим для Єрмака, робитиме його політику менш адекватною і позбавлятиме шансів на успіх. Досі усім здавалося, що консенсусної позиції між Києвом і Москвою не існує, нова ж влада почала діяти так, ніби вона є. При цьому, ніхто толком не може її озвучити.

Андрій Єрмак під час поїздки в Золоте та Петрівське

І це є головним промахом команди Зеленського щодо врегулювання на Донбасі. Діяти так, ніби є якийсь хитромудрий план, незрозумілий нікому. В цій ситуації такий розвиток подій означатиме, що увесь час потрібно буде наражатися на все більш обгрунтовану критику і звинувачення у шпигунстві на користь РФ. На жаль, Єрмак так само може стати провідником саме такої політики для влади.

Відсутність довгострокової тактики по Донбасу

Відсутність чіткого прийнятного для всіх сторін рішення щодо Донбасу призводить і до зміни в очікуваннях громадян. Затягування процесу при постійному акцентуванні влади на реалістичності вирішення буде вести до падіння підтримки. Проблемою Єрмака можуть стати стабільні відносини із ЄС, де партія “Слуга народу”, так і не вибудувала повноцінних точок дотику. Врешті, через півроку правління, найбільша за підтримкою партія України, так і не спромоглася визначити європейську групу партій, з якою вона хотіла б кооперуватися.

Попередня партія влади – БПП-Солідарність, зокрема, вибудовували стосунки з EPP – European People’s Party. Деякі представники партії заявляли то про лояльність до ALDE, то частина з них вже встигла вступити до групи Соціал-демократів у ПАРЄ. Повноцінну структуру взаємин, яка у багатьох країн в дипломатичному полі виключно бюрократизована досить важко собі уявити для нинішньої влади.

Засідання ПАРЄ

Ризики

Найбільш важким наслідком роботи Єрмака може стати навіть не стільки інтеграція Донбасу за будь-яку ціну, а зниження у політичному статусі для МЗС, Міноборони і інших відомств дотичних до формування зовнішньої і безпекової політики. Офіс Президента може стати повноцінним, але принципово недосконалим її джерелом у майбутньому.

Ярослав Божко, глава Центру політичних студій “Доктрина”,
спеціально для “Наразі.Медіа”.

Стрічка новин

Стрічка новин